Протипаразитарна таблетка Тірокс для собак та котів 0,5-2,5 кг 120 мг

Опис
Таблетки округлої форми або у формі стилізованого "серця", від світло-рожевого до насичено-рожевого кольору з мраморністю, зі специфічним запахом компонентів.

Склад
1 таблетка 120 мг містить:
люфенурон – 24 мг
празиквантел – 12 мг
нитенпирам – 9,6 мг
моксидектин – 0,72 мг

Допоміжні речовини: екстракт артишока, екстракт расторопші плямистої, метилпарабен, пропилпарабен, альбумін, стеарат кальцію, тальк, карбонат кальцію, полівінілпірролідон, мікрокристалічна целюлоза, сорбіт, глюкоза, підсилювач смаку, сухе молоко, ароматизатори.

Фармакологічні властивості
ATC-vet QP53, ектопаразитициди, інсектициди та репеленти (QP52 – антигельмінтні препарати, QP52AA51 – празиквантел, QP53BX02 – нитенпирам, QP54AB02 – моксидектин, комбінації).

Комбінація люфенурону, моксидектину, праizkвантелу, нитенпіраму, що входять до складу препарату ТІРОКС, забезпечує широкий спектр протипаразитарної дії у собак і котів щодо ектопаразитів: бліх, саркоптоїдних кліщів, тромбідиформних кліщів та ендопаразитів. ларвальних стадій розвитку дирофілярій.

Люфенурон (сполука групи бензоїлфенілмочевини) – це інсектицид широкого спектру дії, особливо активний проти бліх видів Ctenocephalides spp., Pulex irritans і що має підвищену ларвіцидну та контактну овицидну активність. Механізм дії полягає в блокуванні синтезу хітину, що є основним компонентом екзоскелетів комах, тому лічинки при лінюванні не можуть сформувати нову кутикулу і гинуть. Попадаючи в організм комах з кров'ю тварини, потім у їх яйця, люфенурон блокує процес формування хітину, лічинки гинуть внаслідок порушення процесів формування кутикули і, таким чином, запобігає появі наступного покоління бліх. Люфенурон швидко всмоктується в шлунку (достатній рівень абсорбції досягається при наповненому кормом шлунку), повільно виводиться, що забезпечує високу концентрацію сполуки в організмі тварини протягом місяця.

Празиквантел – синтетична сполука, похідна піразино-ізохінолу, ефективно діє проти цестод і трематод. Празиквантел дуже швидко всмоктується в поверхню паразита і розповсюджується по його організму. Дослідження in vitro і in vivo доводять, що празиквантел руйнує зовнішній покров (тегумент) паразита. Це майже миттєве тетанічне стиснення мускулатури паразита і швидка вакуолізація тегумента (оболонки). Це швидке стиснення пояснюється зміною проникності клітинних мембран паразита для двовалентних катіонів, особливо кальцію. Деполяризація невром'язових гангліоблокаторів, порушення транспорту глюкози та мікротрубулярної функції в цестоді призводить до порушення м'язової інервації, паралічу і загибелі паразита. Празиквантел швидко всмоктується в травному каналі, досягає максимальної концентрації в плазмі крові через 1-3 години, розподіляється в органах і тканинах тварини; зв'язується з білками сироватки крові (70-80%), частково метаболізується в печінці, екскретується в кишник і виводиться з організму переважно з сечею (до 80%) і незначно з калами.

Нитенпирам – це інсектицид, що належить до класу неонікотиноїдів. Механізм дії полягає в придушенні нікотиновних рецепторів ацетилхоліну. Сполука є нейротоксином комах, яка діє, блокуючи нервову сигналізацію центральної нервової системи. Вона робить це шляхом незворотного зв'язування з нікотиновим ацетилхоліновим рецептором, що призводить до зупинки потоку іонів в постсинаптичній мембрані нейронів і призводить до паралічу та смерті комах. Нитенпирам має короткий період піврозпаду і знищує бліх на тварині протягом 30 хвилин після введення. Він токсичний для бліх протягом 24-48 годин і зазвичай використовується в поєднанні з регулятором росту комах люфенуроном для забезпечення безперервної боротьби з бліхами.

Моксидектин – це макроциклічний лактон другого покоління групи мільбеміцинів, виявляє виражену дію проти багатьох ендо- та ектопаразитів. Механізм дії препарату на організм паразита полягає в тому, що моксидектин стимулює виділення нейромедіатора гальмування гамма-аміномасляної кислоти (ГАМК), внаслідок чого відбувається блокада передачі імпульсу між інтернейронами та руховими збудливими нейронами нервового стовбура паразита, що призводить паралічу та гибель.

Моксидектин швидко всмоктується в шлунково-кишковому тракті, проникає в системний кровотік і розподіляється в органах і тканинах організму тварини, особливо концентруючись у жировій тканині; виводиться з організму переважно в незмінному вигляді протягом 6 тижнів переважно з калом.

Показання до застосування
Профілактика та лікування собак і котів, щенят і кошенят при змішаних паразитарних інвазіях, що викликаються:

- бліхами: Ctenocephalides spp., Pulex irritans, включаючи яйця та лічинки;

- саркоптоїдні кліщі: отодектооз (Otodectes cynotis), нотоедроз (Notoedres cati), саркоптоз (Sarcoptes canis);

- тромбідиформні кліщі: Demodex canis, D. cati, D. gatoi;

- стрічковими гельмінтами (цестоди) на преімагінальній та імагінальній стадіях: Dipylidium caninum, Taenia spp., Echinococcus granulosus, Alveococcus multilocularis, Mesocestoides spp., Diphyllobothrium latum;

- круглими гельмінтами (нематоди) травного тракту: Toxocara canis, T. cati, Toxascaris leonina, Ancylostoma spp., Uncinaria spp., Trichuris vulpis;

- профілактика блішнього алергічного дерматиту (FAD);

- профілактика та контроль дирофіляріозу (Dirofilaria spp., стадії L3 та L4).

Спосіб застосування та дозування
Препарат ТІРОКС застосовують тваринам індивідуально перорально, в ранкове годування з кормом або насильно одноразово.

Залежно від маси тіла тварини використовують наступну схему дозування:

Маса тварини Доза препарату Кількість діючих речовин
0,5 – 2,5 кг 1 табл. 120 мг люфенурон – 24 мг празиквантел – 12 мг нитенпирам – 9,6 мг моксидектин – 0,72 мг
2,5 – 7,0 кг 1 табл. 240 мг люфенурон – 48 мг празиквантел – 24 мг нитенпирам – 19,2 мг моксидектин – 1,44 мг
7,0 – 12,0 кг 1 табл. 480 мг люфенурон – 96 мг празиквантел – 48 мг нитенпирам – 38,4 мг моксидектин – 2,88 мг

Тваринам з масою тіла більше 12 кг або для більш точного дозування можна використовувати комбінацію таблеток.

Мінімальна терапевтична доза для тварин становить 10 мг люфенурону, 5 мг праizkвантелу, 4 мг нитенпіраму та 0,3 мг моксидектину в 1 кг маси тіла тварини.

З профілактичною метою ТІРОКС застосовується один раз на 30 днів протягом усього сезону активності паразитів.

При груповому триманні лікування всіх тварин слід проводити одночасно.

При лікуванні пораження бліхами (Ctenocephalides spp., Pulex irritans) та алергічного блішнього дерматиту (Flea allergy dermatitis: FAD) препарат застосовують собакам і котам один раз на місяць, залежно від епізоотичної ситуації. Одноразове застосування таблетки запобігає повторній інвазії протягом 4-6 тижнів. Інсектицидна дія препарату проявляється через 24 години, досягаючи максимального рівня через 48 годин.

При лікуванні отодектоозу, нотоедрозу препарат застосовують одноразово. Може бути призначене повторне застосування препарату через місяць після першого прийому, базуючись на результатах клінічної оцінки та лабораторних досліджень на саркоптоїдозах (скоблення шкіри).

При лікуванні саркоптозу препарат застосовують щомісяця протягом двох місяців. Дальнє використання препарату має базуватися на клінічній оцінці та лабораторних дослідженнях саркоптозу (скоблення шкіри).

При лікуванні демодекозу препарат застосовують щомісяця для отримання двох негативних лабораторних досліджень для виявлення різних стадій розвитку демодекса (скоблення шкіри: поверхневий та глибинний метод) з різницею в один місяць. При важчих випадках захворювання лікування препаратом може бути продовжене. Лікування тварин необхідно проводити в комплексі з застосуванням патогенетичних та симптоматичних лікарських засобів.

При цестодозах та нематодозах травного тракту тварин препарат застосовують за показів одноразово; При високій інтенсивності інвазії дегельмінтизацію рекомендується повторити через 10-14 днів. З профілактичною метою продукт використовують тваринам у терапевтичній дозі один раз на 3 місяці, також 10-14 днів перед кожною вакцинацією та перед парюванням.

Для профілактики дирофіляріозу (мікрофілярії L3 та L4 стадій) в неблагополучних щодо захворювань регіонах, потрібно використовувати продукт щомісяця (не менше 6 місяців), починати обробки за місяць до початку активного сезону членистоногих, і закінчувати не раніше, ніж через місяць після завершення його (весняно-літнє). Препарат не знищує молодих і повнолітніх дирофілярій, але зменшує кількість циркулюючих у крові мікрофілярій (лічінок) і може застосовуватися зараженим тваринам.

Протипоказання
Індивідуальна непереносимість компонентів.

Не застосовувати з іншими засобами на основі макроциклічних лактонів, піперазину та інгібітори холінестерази.

Не використовувати при важких захворюваннях печінки, нирок, ШКТ.

Не використовувати виснаженим, інфікованим тваринам.

Не застосовувати вагітним і лактуючим самкам.

Не застосовувати кошеням і щеням до 6 тижнів і/ або вагою менше 0,5 кг.

Попередження
Препарат добре переносився собаками з мутацією гена ABCB1 (MDR1-/-). Проте у таких чутливих порід (коллі, бобтейл, шелті, австралійська вівчарка, біла швейцарська вівчарка та інші родинні породи та інші чутливі собаки) мають суворо дотримувати рекомендовану дозу та проводити обробку тварин під наглядом лікаря ветеринарної медицини.

Цей ветеринарний препарат не ефективний проти дорослої стадії Dirofilaria spp. Оскільки використання препарату тваринами, пораженими дорослими дирофіляріями, може призвести до серйозних побічних наслідків, перед застосуванням препарату необхідно провести діагностику тварин у віці від 6 місяців на дирофіляріоз (повнолітні паразити).

Найчастіше спостережуваною побічною реакцією є блювання, яке виникає в перші 48 годин після прийому дози, в більшості випадків тимчасова і легка і не вимагає симптоматичного лікування.

У деяких тварин можуть спостерігатися порушення в роботі шлунково-кишкового тракту, обилове слиновиділення (особливо у котів), відмова від корму, а також неврологічні явища – м'язовий тремор, судороги, порушення координації рухів.

При передозуванні у тварини може спостерігатися пригнічене стан, відмова від корму, надмірне слиновиділення, розлад травного тракту. У цих випадках тварині призначають ентеросорбенти та способи симптоматичної терапії.

Не слід застосовувати препарат одночасно з іншими протипаразитарними засобами, що містять макроциклічні лактони, піперазином та препаратами, що інгібірують холінестеразу.

Через наявність у складі препарату глюкози та лактози, гіперглікемії, цукрового діабету та алергії на молочні продукти застосування препарату рекомендується лише після консультації з лікарем ветеринарної медицини.

Заходи особистої профілактики
При роботі з лікарським препаратом слід дотримувати загальні правила особистої гігієни та техніки безпеки, передбачені при роботі з ветеринарними засобами. Людям з гіперчутливістю до компонентів препарату ТІРОКС слід уникати прямого контакту з таблетками. При появі алергічних реакцій і/або при випадковому потраплянні препарату ТІРОКС в організм людини необхідно звернутися до медичного закладу, маючи при собі вкладинку-інструкцію або упаковку препарату.

Форма випуску
Таблетки по 120, 240 або 480 мг у блістерах, у картонній коробці.

Зберігання
Зберігати в оригінальній упаковці, в сухому, захищеному від світла місці, при температурі від 0°C до +30°C.

Берегти від дітей!

Термін придатності
3 роки.